Феєнадь, місцевий коваль, тобто «сільський молот»: Імре Сабо
Пані Ержок, «сором’язлива» власниця корчми: Наталія Гал
доньки Пані Ержок на виданні: Адріенн Чеке, Дора Мовнуш
Місцевий «м’якосердий» кантор: Іштван Шевтер
Пан Багаря, чоботар, «друг миру»: Сілард Сілваші
Харанглаб, «церковний служка із підступною душею»: Якаб Тамаш
Хоробрий Чепу Палко, конюх, тобто «веселий годувальник двох коней преподобного»: Аттіла Ференці
Марта, дружина кантора з нутром «амазонки»: Юлія Д. Форноші/Аніта Поляк
Петефі, суддя: Аттіла Віднянський мол.

Магістрат: Даніел Шера
Також: Іболя Орос, Мелінда Орос, Магдолна Ваш
Творці:

Сценічне рішення/декорації: Аттіла Віднянський мол.
Режисер: Аттіла Віднянський

Ця історія починається не просто із закінчення меси в сільській церкві. Люди виходять з церкви. Буде тихо. Але раптом лунає хропіння. В одному кутку спить чоловік. Він прокидається і прямує до дверей. Натискає на дверну ручку, але марно. Двері закриті. Людина розуміє всю складність ситуації і більше не трясе двері: вона знає, що двері замкнені. Він починає думати, як вибратися. Не можна вистрибувати з вікна, бо можна шию зламати. На думку приходить ідея. Адже ним керує бажання!
Подібно до того, як оригінальний твір не лише про це, вистава Берегівського театру — це більше, ніж просто оповідання, адже навіть зараз — як завжди — все, що вони думають про життя та світ, висловлюється мовою театру, тобто навіть «заняття театром».
Вистава є спільним проектом Національного театру та Закарпатського обласного угорського драматичного театру.